блискання

1. Дія за значенням дієслова блискати — поява короткочасних, яскравих спалахів світла; спалахування, виблискування.

2. Періодичне або миготливе випромінювання світла; мерехтіння, сяйво, що виникає та згасає.

3. Перен. Швидкоплинне, помітне проявлення якоїсь якості, здібності, почуття тощо (наприклад, блискання розуму, таланту).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |