бляшанка

[bljɑʃɑnkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Розмовна назва металевої (зазвичай бляшаної) тари для зберігання різних продуктів або речовин, наприклад, консервів, фарби, тютюну; бляшанка.

  2. (Побут) –

    Розм. Металева, переважно цинкова, коробка з кришкою, у якій зберігають швейні приладдя (голки, нитки, ґудзики тощо); голівниця.

  3. (Техніка) –

    Розм. Металева посудина (банка, каністра) для палива (гасу, бензину).

  4. (Техніка) –

    Розм. Металева, зазвичай олов’яна, іграшка у формі тварини, птаха тощо, що видає звук при натисканні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бляшанка, р. бляшанки, д. бляшанці, з. бляшанку, о. бляшанкою, м. бляшанці, к. бляшанко

Більше записів