блудник

[bludnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка веде розпутне життя, перебуває в позашлюбних статевих зв’язках; розпусник, розтринька.

  2. (Релігія) –

    У релігійному контексті (переважно християнському) — грішник, який вдається до блуду, порушуючи моральні та релігійні заповіді про цноту і шлюбну вірність.

  3. (Історія) –

    (Застаріле) Мандрівник, той, хто блукає, переходить з місця на місце; волоцюга.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блудник, р. блудника, д. блудникові, з. блудника, о. блудником, м. блудникові, к. блуднику

Більше записів