блудець

[bludɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Той, хто займається блудом; розпусник, розтлінник.

  2. (Релігія) –

    Заст. Той, хто відступив від православної віри; єретик, відступник.

  3. (Література) –

    Заст. Той, хто блукає, мандрує без певної мети; блукач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блудець, р. блудця, д. блудцеві, з. блудця, о. блудцем, м. блудцеві, к. блудцю

Більше записів