1. Людина (переважно жінка) зі світлим, золотисто-жовтим або льняним волоссям.
2. Людина зі світлим волоссям, білою шкірою та зазвичай світлими очима як представник антропологічного типу.
блондин
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як згадує Григорій Костюк, на сцені з’явився «середній на зріст, пікнічної конституції (міцно збудований), в темно-синьому костюмі, в білій сорочці з краваткою (одяг, не такий уже звичайний у тодішньої інтелігенції), ясний шатен (якщо не блондин), з приємним усміхненим обличчям» і заговорив спокійним «професорським» тоном. Він наголошував, зокрема, що сила таланту Володимира Винниченка в тому, що він блискучим відтворенням типів української інтелігенції не лише «підтягнув» українську літературу до загальноєвропейської проблематики, а й вивів її у європейський культурний простір.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |