Значення
- (Техніка) –
Пристрій, механізм або деталь, призначені для блокування, фіксації певних елементів конструкції у нерухомому стані або для запобігання несанкціонованому доступу, використанню (наприклад, блокіратор диференціала, блокіратор дверей, блокіратор сигналу).
- (Медицина) –
Спеціальна речовина, хімічний препарат, який пригнічує, блокує певні біохімічні процеси, рецептори в організмі (наприклад, блокатор ангіотензинових рецепторів, блокатор кальцієвих каналів).
- (Інформаційні технології) –
У комп’ютерних технологіях — програма, модуль або функція, що блокує доступ до певних даних, ресурсів, вебсайтів або заважає виконанню небажаних дій (наприклад, блокіратор реклами, блокіратор спливаючих вікон).
- (Спорт) –
У спорті (зокрема в єдиноборствах) — захисний рух або прийом, спрямований на зупинку, блокування атаки супротивника.
Правопис та відмінювання
н. блокіратор, р. блокіратора, д. блокіраторові, з. блокіратор, о. блокіратором, м. блокіраторі, к. блокіраторе