блокіратор

1. Пристрій, механізм або деталь, призначені для блокування, фіксації певних елементів конструкції у нерухомому стані або для запобігання несанкціонованому доступу, використанню (наприклад, блокіратор диференціала, блокіратор дверей, блокіратор сигналу).

2. Спеціальна речовина, хімічний препарат, який пригнічує, блокує певні біохімічні процеси, рецептори в організмі (наприклад, блокатор ангіотензинових рецепторів, блокатор кальцієвих каналів).

3. У комп’ютерних технологіях — програма, модуль або функція, що блокує доступ до певних даних, ресурсів, вебсайтів або заважає виконанню небажаних дій (наприклад, блокіратор реклами, блокіратор спливаючих вікон).

4. У спорті (зокрема в єдиноборствах) — захисний рух або прийом, спрямований на зупинку, блокування атаки супротивника.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |