Значення
- (Техніка) –
Спеціальний засіб або пристрій, призначений для блокування, перекриття, обмеження чого-небудь (наприклад, блокатор запалення, блокатор сигналу).
- (Спорт) –
У спорті, зокрема у волейболі, гравець, який виконує блок на сітці для зупинки атаки суперника; також сама дія блокування.
- (Хімія) –
У хімії та фармакології — речовина, що пригнічує, блокує певні біохімічні процеси або рецептори в організмі (наприклад, блокатор кальцієвих каналів).
- (Техніка) –
У техніці — деталь або механізм, що запобігає руху, зміщенню або випадковому включенню іншого механізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блокатор, р. блокатора, д. блокаторові, з. блокатор, о. блокатором, м. блокаторі, к. блокаторе