1. Учасник оборони блокадованого міста, укріпленого району, військового об’єкта тощо.
2. Мешканець блокадованого міста, території, який пережив період блокади (особливо стосовно жителів Ленінграда періоду його блокади під час Другої світової війни).
блокадник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |