блок-шків

1. Складний механізм, що поєднує блок (ролик у захисній обоймі) зі шківом (зубчастим колесом) для передачі руху або зміни його напрямку, часто використовується в підйомних пристроях та системах керування.

2. Елемент такелажного обладнання, що складається з одного або кількох шківів (роликів), закріплених у спільній рамі (обоймі), призначений для підйому вантажів або натягування тросів за допомогою системи канатів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |