блок-маркер

1. Спеціальний маркер для письма, призначений для нанесення широких, непрозорих ліній на різних поверхнях (папері, картоні, плакатах), що часто використовується для виділення тексту, створення плакатів або малювання.

2. У дорожній інфраструктурі — вертикальний елемент розмітки (часто у вигляді стовпчика або блок-контейнера з відбивним матеріалом), що встановлюється на узбіччі або розділювальній смузі для візуального позначення краю проїзної частини, напрямків поворотів або інших особливостей дороги.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |