1. Графічне зображення, яке представляє дані у вигляді блоків (прямокутників) різного розміру, де кожен блок відповідає певній категорії або значенню, а його розміри (зазвичай площа або висота) пропорційні представленій величині; використовується для візуалізації та порівняння даних у статистиці, аналізі та презентаціях.
2. У геології, геоморфології та інших науках про Землю — схематичний тривимірний малюнок (розріз), що ілюструє будову досліджуваної території, на якому різні геологічні структури, шари порід або форми рельєфу зображені у вигляді окремих блоків (об’ємів).
3. У програмуванні та системному аналізі — діаграма, на якій компоненти системи (модулі, процедури, функції) представлені у вигляді блоків, з’єднаних лініями, що показують взаємозв’язки між ними та потік даних (наприклад, блок-схема алгоритму).