блок-шків

[blok-ʃkiʋ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Складний механізм, що поєднує блок (ролик у захисній обоймі) зі шківом (зубчастим колесом) для передачі руху або зміни його напрямку, часто використовується в підйомних пристроях та системах керування.

  2. (Техніка) –

    Елемент такелажного обладнання, що складається з одного або кількох шківів (роликів), закріплених у спільній рамі (обоймі), призначений для підйому вантажів або натягування тросів за допомогою системи канатів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блок-шків, р. блок-шківа, д. блок-шківові, з. блок-шків, о. блок-шківом, м. блок-шківі, к. блок-шківе

Більше записів