блок-кополімеризація

Значення

1. (Хімія) –

   Хімічний процес полімеризації, при якому послідовно утворюються довгі ланцюги (блоки) з мономерів різного типу, що призводить до синтезу блок-кополімеру — макромолекули з чітко розділеними ділянками, що складаються з різних мономерних ланок.

2. (Хімія) –

   Технологічний метод синтезу полімерів з заданою будовою, де молекули продукту містять два або більше гомополімерних блоків, з’єднаних ковалентними зв’язками, що надає матеріалу унікальних фізико-хімічних властивостей.

Правопис та відмінювання