бліндирування

[blindɪruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний процес покриття поверхні металевих деталей (наприклад, дроту, труб, листового прокату) тонким шаром іншого металу (цинку, олова, алюмінію) для захисту від корозії або надання певних технічних властивостей.

  2. (Військова справа) –

    У військовій справі — застосування захисних покриттів, масок або інших засобів для зниження помітності техніки, споруд або особового складу (наприклад, камуфляжне бліндирування танка).

  3. (Психологія) –

    Переносно: навмисне приховування, маскування справжніх намірів, почуттів або стану; створення оманливого враження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бліндирування, р. бліндирування, д. бліндируванню, з. бліндирування, о. бліндируванням, м. бліндируванні, к. бліндирування

Більше записів