блеф

[blɛf] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    У карткових іграх (зокрема, у покері) — свідоме введення супротивника в оману щодо сили своєї комбінації карт, зазвичай шляхом підвищення ставки при слабкій грі, щоб змусити його знятися з гри.

  2. (Психологія) –

    Переносно — обман, удавання, омана, демонстрація впевненості, сил або можливостей, якими насправді не володіють, з метою вплинути на когось і досягти своєї мети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блеф, р. блефу, д. блефові, з. блеф, о. блефом, м. блефі, к. блефе

Більше записів