блазень

[blɑzɛnʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історична посада при дворі монарха або вельможі в середньовічній та ранньомодерній Європі, особа (часто з фізичними вадами), яка своїми вчинками, жартами та витівками мала розважати правителя та гостей; шут, дурень.

  2. (Психологія) –

    Переносно: легковажна, нерозсудлива, дурнувата людина, яка поводиться недоречно, смішно або примітивно; потвора, дурень.

  3. (Мистецтво) –

    У театрі та цирку: традиційний комічний персонаж, клоун, комік, який розважає публіку жартами, мімікою та буфонадою.

  4. (Мистецтво) –

    У карткових колодах (таро, інших): одна зі старших карт, що часто зображує бродячого комедіанта або шута; символ невинності, початку шляху або безтурботності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блазень, р. блазня, д. блазневі, з. блазня, о. блазнем, м. блазневі, к. блазню

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів