бластоцель

[blɑstot͡sɛlʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Порожнина в бластулі (зародковому міхурі) багатоклітинних тварин, що утворюється на ранній стадії ембріонального розвитку під час дроблення яйцеклітини і заповнена рідиною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бластоцель, р. бластоцеля, д. бластоцелеві, з. бластоцеля, о. бластоцелем, м. бластоцелеві, к. бластоцелю

Більше записів