бластея

1. У давньогрецькій міфології — одна з німф, дочка Океана і Тетії, яка разом із сестрами виховувала молодого Зевса на острові Крит.

2. У ботаніці — тип плоду, характерний для родини айстрових (складноцвітих), що являє собою однонасінний горішок з чубком з волосків або щетинок (наприклад, у кульбаби).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |