бланкування

1. Дія за значенням дієслова “бланкувати”; процес обробки металевих заготовок (зокрема, листового металу) шляхом витягування їх у порожнисті вироби без зміни товщини стінок, зазвичай з використанням преса та спеціального інструменту (бланки).

2. У поліграфії — процес вирізання (висікання) паперу, картону або тонкого картону за певним контуром за допомогою спеціального штампу (бланка) для надання заготовці необхідної форми перед подальшим складанням (наприклад, при виробництві пакувань).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |