Значення
- (Містобудування) –
Ступінь облаштування, упорядкованості та забезпечення комфортних умов для життя, праці чи відпочинку в населеному пункті, мікрорайоні, парку тощо; наявність необхідних зручностей, інженерної інфраструктури, естетичного вигляду та озеленення.
- (Техніка) –
Стан об’єкта (території, будівлі), що характеризується високим рівнем упорядкування, зручності та естетичності в результаті проведених заходів з благоустрою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. благоустроєність, р. благоустроєності, д. благоустроєності, з. благоустроєність, о. благоустроєністю, м. благоустроєності, к. благоустроєносте