благотворець

[blɑɦotʋorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка займається благодійною діяльністю, надає безкоризнену матеріальну або іншу допомогу потребуючим, закладам, організаціям; добродійник, меценат.

  2. (Історія) –

    (застаріле) Той, хто робить добро, сприяє добробуту когось; покровитель, заступник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. благотворець, р. благотворця, д. благотворцеві, з. благотворця, о. благотворцем, м. благотворцеві, к. благотворцю

Більше записів