благословіння

[blɑɦosloʋinnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Дія за значенням дієслова «благословляти»; церковний обряд або молитва, під час якої священнослужитель закликає благодать Божу на людину, предмет чи дію.

  2. (Релігія) –

    Звернення до Бога з проханням про допомогу, захист або даровання добра; молитва за благополуччя когось або чогось.

  3. (Соціологія) –

    Дозвіл, схвалення (часто від старших або вищих) на якусь важливу дію, вчинок, рішення (наприклад, шлюб, подорож, початок справи).

  4. (Психологія) –

    Перен. Щось, що приносить радість, добро, душевний спокій, відчуття щастя; джерело великого задоволення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. благословіння, р. благословіння, д. благословінню, з. благословіння, о. благословінням, м. благословінні, к. благословіння

Більше записів