Значення
- (Історія) –
(істор.) Титул, що використовувався в Російській імперії для звертання до осіб дворянського походження (до окремих осіб — “ваше благородіє”, до групи — “їх благородіє”), а також до чиновників певних класів та офіцерів.
- (Лінгвістика) –
(перен., ірон. або жарт.) Звертання або характеристика людини, яка виявляє високі моральні якості, гідність, великодушність або веде себе з підвищеною, нарочито вишуканою манерою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. благородіє, р. благородія, д. благородію, з. благородіє, о. благородієм, м. благородії, к. благородіє
Приклади з художньої літератури
-
— Ага! — усміхається вже Самоцвіт. — Боїтесь… Нєт, голубе сивенький, що правда — то правда… Не треба мудрувать, от що! Не треба політикувать… “Роз’яснять, пояснять”… В морду! От і все роз’яснєніє. По-моєму. Нікакіх роз’ясненій! “Винуват?” — “Винуват, ваше благородіє!” Р-раз, два…— Василь Симоненко