благочестивість

[blɑɦot͡ʃɛstɪʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Релігійно-моральна якість людини, що виражається у глибокій вірі, строгому дотриманні релігійних обрядів, правил і заповідей, у шанобливому ставленні до святинь і проявах милосердя.

  2. (Релігія) –

    (переносне) Найвища відданість якійсь ідеї, принципам або обов’язку; благоговіння, шанобливе ставлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. благочестивість, р. благочестивості, д. благочестивості, з. благочестивість, о. благочестивістю, м. благочестивості, к. благочестивосте

Більше записів