благотворність

1. Абстрактний іменник, що означає позитивну, корисну дію або вплив, здатність сприяти добробуту, покращенню, здоров’ю; доброчинність, корисність.

2. (Застаріле) Доброчинність, філантропія; конкретна діяльність на благо інших, благодійність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |