бхута

[bxutɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У давньоіндійській міфології та фольклорі — злий дух, привид, демонічна істота, що часто вважається невтішним примарою померлого або істотою, яка шкодить живим.

  2. (Релігія) –

    У сучасному індуїзмі (особливо в традиціях Індійського субконтиненту) — різновид низькорівневих надприродних істот або привидів, які можуть бути злими або небезпечними, часто асоціюються з певними місцями або обставинами смерті.

  3. (Релігія) –

    У ширшому культурному контексті (іноді в західній популярній культурі) — загальна назва для привида або злого духу індійського походження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бхута, р. бхути, д. бхуті, з. бхуту, о. бхутою, м. бхуті, к. бхута

Більше записів