біурет

[biurɛt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука, похідна сечовини, що утворюється при її нагріванні; використовується в аналітичній хімії для якісного визначення білків (біуретова реакція).

  2. (Біологія) –

    (У біохімії) Біуретова реакція — якісна колориметрична реакція на пептидні зв’язки, за якою фіолетове забарвлення розчину свідчить про наявність білків або пептидів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біурет, р. біурету, д. біуретові, з. біурет, о. біуретом, м. біуреті, к. біурете

Більше записів