біт-заповнювач

1. У комп’ютерній техніці — спеціальна послідовність бітів (наприклад, нулів або одиниць), яка додається до блоку даних для доведення його розміру до необхідного стандартного значення, що вимагається алгоритмом обробки або форматом зберігання.

2. У телекомунікаціях та цифровій передачі даних — біти, що не несуть корисної інформації, але використовуються для підтримки постійної швидкості потоку або синхронізації між пристроями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |