біт

1. Одиниця вимірювання кількості інформації в обчислювальній техніці та теорії інформації, що відповідає одному двійковому розряду (цифрі 0 або 1) і є найменшою можливою одиницею інформації.

2. Основна одиниця глибини кольору в комп’ютерній графіці, що визначає кількість бітів, виділених для кодування кольору одного пікселя (наприклад, 8-бітне зображення, 24-бітний колір).

3. У музиці — основний, повторюваний ритмічний елемент (удар, акцент) у такті, а також одиниця музичного метру; часто вживається для позначення стабільного ритмічного рисунку, особливо в електронній та популярній музиці.

4. У сучасному сленгу (особливо в контексті криптовалют) — скорочене позначення біткойна (Bitcoin).

Приклади вживання

Приклад 1:
Він оволодів у Північній Сирії стратегічно важливим князівством Біт-Адіні, зробив своїми данниками ряд інших сирійсько-фінікійських князівств. Іншим напрямом воєнної експансії Ашшур- націр-апала II стало Закавказзя, де він підкорив племена Наїрі, які почали будувати державу Урарту. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |