Значення
- (Релігія) –
У давньогрецькій міфології — божество, що уособлювало силу природи, часто зображалося як крилатий юнак з козячими ногами та ріжками, покровитель лісів, гір, пастухів та скотарства; відповідає давньоримському Фавну.
- (Література) –
У переносному значенні — людина, що веде розгульний, розпусний спосіб життя; гуляка, волоцюга.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бісус, р. бісусу, д. бісусові, з. бісус, о. бісусом, м. бісусі, к. бісусе