Значення
- (Фізика) –
У фізиці та техніці — стан системи, яка має дві стійкі точки рівноваги, між якими можливі переходи під впливом зовнішніх факторів; подвійна стійкість.
- (Біологія) –
У біології та медицині — властивість деяких біологічних систем (наприклад, нейронів, генетичних перемикачів) перебувати в одному з двох стійких станів, що забезпечує чіткість реакції на сигнал.
- (Математика) –
У математиці та теорії динамічних систем — властивість системи мати два атрактори (стійкі стани), між якими вона може перемикатися за певних умов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бістабільність, р. бістабільності, д. бістабільності, з. бістабільність, о. бістабільністю, м. бістабільності, к. бістабільносте