бістабільність

[bistɑbilʲnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    У фізиці та техніці — стан системи, яка має дві стійкі точки рівноваги, між якими можливі переходи під впливом зовнішніх факторів; подвійна стійкість.

  2. (Біологія) –

    У біології та медицині — властивість деяких біологічних систем (наприклад, нейронів, генетичних перемикачів) перебувати в одному з двох стійких станів, що забезпечує чіткість реакції на сигнал.

  3. (Математика) –

    У математиці та теорії динамічних систем — властивість системи мати два атрактори (стійкі стани), між якими вона може перемикатися за певних умов.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бістабільність, р. бістабільності, д. бістабільності, з. бістабільність, о. бістабільністю, м. бістабільності, к. бістабільносте

Більше записів