1. У фізиці та техніці — стан системи, яка має дві стійкі точки рівноваги, між якими можливі переходи під впливом зовнішніх факторів; подвійна стійкість.
2. У біології та медицині — властивість деяких біологічних систем (наприклад, нейронів, генетичних перемикачів) перебувати в одному з двох стійких станів, що забезпечує чіткість реакції на сигнал.
3. У математиці та теорії динамічних систем — властивість системи мати два атрактори (стійкі стани), між якими вона може перемикатися за певних умов.