біотит

[biotɪt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Мінерал класу силікатів, темно-зелена або чорна луската слюда, що містить залізо та магній; одна з найпоширеніших слюд, важлива складова багатьох гірських порід (наприклад, гранітів, гнейсів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біотит, р. біотиту, д. біотитові, з. біотит, о. біотитом, м. біотиті, к. біотите

Більше записів