біотин

[biotɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Органічна сполука, водорозчинний вітамін групи В (також відомий як вітамін Н або вітамін В7), що грає ключову роль у метаболізмі жирів, білків і вуглеводів, а також у синтезі деяких жирних кислот; необхідний для здоров’я шкіри, волосся, нігтів та нервової системи.

  2. (Біологія) –

    Біологічно активна речовина, кофермент, що бере участь у ферментативних процесах перенесення карбоксильної групи (-COOH).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біотин, р. біотину, д. біотинові, з. біотин, о. біотином, м. біотині, к. біотине

Більше записів