біота

1. Сукупність усіх живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), що населяють певну територію, водойму або геологічну епоху; жива природа певного регіону або періоду в історії Землі.

2. (У медицині, фармакології) Загальна назва мікроорганізмів, що постійно або тимчасово мешкають в організмі людини чи тварини (наприклад, кишкова біота). Синонім до мікробіоти, мікробіому.

Приклади вживання

Приклад 1:
Окрім того, розроблено методи біологіч ної ремедіації техногенно забрудненого ґрунту: 1) спосіб фіторемедіації техногенно забруднених ВМ ґрунтів для ефективного їх використання (№ 96936 UA, 2015); 2) спосіб біоремедіації системи ґрунт – ґрунтова біота – рослина за забруднення ВМ як фактору хімічної та біологічної деградації (№100982 UA, 2015). З метою моніторингу забруднення та ефективності ремедіації нафтозабруднених ґрунтів розроблено спосіб щодо визначення загального вмісту нафти та нафтопродуктів у ґрунтах (№ 103978 UA, 2016).
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |