Значення
- (Біологія) –
(біол.) Здатність живих організмів (переважно тварин, особливо птахів, комах, морських ссавців) визначати свій шлях і напрямок руху в просторі під час сезонних міграцій або пошуку їжі, використовуючи вроджені механізми орієнтації за магнітним полем Землі, сонцем, зорями, запахами, інфразвуком тощо.
- (Техніка) –
(техн., мед.) Принцип створення технічних пристроїв або методів навігації, що ґрунтуються на вивченні та імітації природних механізмів орієнтації живих організмів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біонавігація, р. біонавігації, д. біонавігації, з. біонавігацію, о. біонавігацією, м. біонавігації, к. біонавігаціє