1. Напрям у філософії, соціології та психології, що пояснює розвиток суспільства, культури та психіку людини виключно або переважно біологічними факторами (законами боротьби за існування, природного добору, спадковості тощо), зводячи соціальне до біологічного.
2. У більш широкому значенні — підхід або тенденція до застосування біологічних понять, закономірностей і методів для пояснення явищ у різних галузях знання, де вони не є визначальними (наприклад, в етиці, мистецтві, історії).