біохор

1. У біології та екології — структурна частина біогеоценозу (екосистеми), що характеризується однорідними умовами середовища для певних груп організмів; вертикальний ярус або горизонтальна ділянка простору з особливим мікрокліматом, ґрунтом, вологістю та іншими факторами, зайняті відповідним співтовариством живих організмів (наприклад, ґрунтовий біохор, підлісок, крони дерев).

2. У геоботаніці та ландшафтознавстві — елементарна однорідна ділянка рослинного покриву або ландшафту, що відрізняється від сусідніх специфічним складом і структурою живих організмів та екологічними умовами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |