біоіндикація

1. Метод дослідження та оцінки стану навколишнього середовища (забруднення, якості води, ґрунту, повітря) за допомогою живих організмів (біоіндикаторів), чиї наявність, відсутність, чисельність, морфологічні, фізіологічні або біохімічні показники чутливо реагують на зміни умов.

2. Процес виявлення та визначення антропогенних змін у екосистемах шляхом спостереження за реакцією на них певних видів, угруповань організмів або цілих біоценозів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |