біогеоценоз

[bioɦɛot͡sɛnoz] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Целофазова природна система, що складається з біоценозу (сукупності живих організмів) та біотопу (відповідної ділянки земної поверхні з певними умовами середовища), які тісно взаємодіють та обмінюються речовиною та енергією, формуючи стійкий природний комплекс (наприклад, ліс, болото, степова ділянка).

  2. (Біологія) –

    (У вузькому, первісному значенні) Синонім поняття “екосистема”, але зазвичай вживається для позначення конкретних, однорідних за складом ділянок біосфери, обмежених однорідністю рослинного покриву (фітоценозу), який є основним структуротворчим компонентом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біогеоценоз, р. біогеоценозу, д. біогеоценозові, з. біогеоценоз, о. біогеоценозом, м. біогеоценозі, к. біогеоценозе

Більше записів