біодеградація

[biodɛɦrɑdɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Розпад, руйнування хімічних сполук (органічних речовин, полімерів, забруднювачів тощо) під дією живих організмів, переважно мікроорганізмів (бактерій, грибів), а також їхніх ферментів.

  2. (Біологія) –

    Природний процес розкладання матеріалів органічного походження (наприклад, харчових відходів, паперу, деревини) на простіші складові внаслідок діяльності мікроорганізмів, що є важливою частиною біогеохімічних циклів у природі.

  3. (Екологія) –

    У технології та екології — властивість матеріалів (біопластику, упаковки) піддаватися розкладанню мікроорганізмами в навколишньому середовищі за певних умов (температура, вологість, наявність кисню) на безпечні для природи речовини (воду, діоксид вуглецю, біомасу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біодеградація, р. біодеградації, д. біодеградації, з. біодеградацію, о. біодеградацією, м. біодеградації, к. біодеградаціє

Більше записів