бінормаль

1. У математиці, зокрема в диференціальній геометрії: одна з трьох взаємно перпендикулярних осей, що супроводжують точку на просторовій кривій (поряд з дотичною та головною нормаллю), спрямована перпендикулярно до площини, утвореної цими двома основними напрямками.

2. У техніці та інженерії: напрям або лінія, перпендикулярна як до дотичної, так і до головної нормалі до траєкторії або осі об’єкта в просторі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |