бінарність

[binɑrnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Філософська та культурна категорія, що описує спосіб мислення, організації знання або соціальної реальності через жорсткі, взаємовиключні протиставлення (наприклад: добро — зло, чоловіче — жіноче, природа — культура).

  2. (Лінгвістика) –

    У структурній лінгвістиці та семіотиці — принцип, за яким знакова система або мовна структура базуються на опозиції двох елементів (наприклад: ознака наявності / відсутності фонеми, бінарні опозиції в семантичному полі).

  3. (Математика) –

    У математиці, логіці та інформатиці — властивість мати лише два можливих стани, значення або варіанти (наприклад: 0 і 1 у двійковій системі числення, істина чи хибність у логіці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бінарність, р. бінарності, д. бінарності, з. бінарність, о. бінарністю, м. бінарності, к. бінарносте

Більше записів