біма

[bimɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У буддизмі — священна область, простір навколо храму або монастиря, де дотримуються особливих духовних правил і заборон.

  2. (Мистецтво) –

    У давньогрецькій архітектурі — висока частина сцени в театрі, призначена для виступу акторів.

  3. (Архітектура) –

    У християнській архітектурі (переважно вірменській та візантійській) — вівтарне підвищення, солея, простір перед іконостасом у храмі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бім, р. біма, д. бімові, з. біма, о. бімом, м. бімі, к. біме

Більше записів