білявиця

[biljɑʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка або дівчина зі світлим, білявим волоссям.

  2. (Ботаніка) –

    Рослина зі світлими, жовтувато-білими квітами або стеблами; зокрема, народна назва деяких видів рослин, наприклад, кульбаби (Taraxacum) або королиці звичайної (Leucanthemum vulgare).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білявиця, р. білявиці, д. білявиці, з. білявицю, о. білявицею, м. білявиці, к. білявице

Більше записів