біляр

1. (від фр. billard) Спеціальний стіл з бортами для гри на більярді, обладнаний лузами або без них, з покриттям із сукна та мармуровими або кам’яними плитами під ним.

2. (розм.) Гравець у більярд, майстер цієї гри.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |