білянка

[biljɑnkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Народна назва білих грибів (боровиків) у західних регіонах України, зокрема на Гуцульщині.

  2. (Ботаніка) –

    Місцева назва певних видів грибів з білуватою шапинкою, наприклад, деяких сироїжок або опенька зимового.

  3. (Зоологія) –

    Рідкісна назва білої або дуже світлої масти коня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білянка, р. білянки, д. білянці, з. білянку, о. білянкою, м. білянці, к. білянко

Більше записів