Древослів

Словник Української Мови

біловик

[biloʋɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісний вид грибів родини печерицевих (Agaricaceae) з білою шапинкою, відомий науці як Agaricus arvensis; польовий печериця.

  2. (Ботаніка) –

    Застаріла або діалектна назва для білого гриба (боровика).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біловик, р. біловика, д. біловикові, з. біловика, о. біловиком, м. біловикові, к. біловику

Більше записів