білоручка

[bilorut͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка уникає фізичної праці, особливо важкої або брудної; той, хто боїться замарати руки.

  2. (Соціологія) –

    (Переносно) Людина, що віддає перевагу легкій, інтелектуальній праці, зневажливо ставиться до фізичної роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білоручка, р. білоручки, д. білоручці, з. білоручку, о. білоручкою, м. білоручці, к. білоручко

Більше записів