білокрилець

[bilokrɪlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Рідкісне прізвисько або поетичний епітет, що вказує на особу чи істоту з білими крилами (наприклад, у літературних творах).

  2. (Зоологія) –

    Застаріла або діалектна назва для деяких видів птахів, що мають помітне біле забарвлення крил, зокрема, білокрилий пісочник (Calidris fuscicollis) або білокрила крячкова мартина (Chlidonias leucopterus).

  3. (Література) –

    У переносному значенні — символ вільної, незалежної думки або прагнення до свободи, асоціація з польотом білого крила.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білокрилець, р. білокрильця, д. білокрильцеві, з. білокрилець, о. білокрильцем, м. білокрильцеві, к. білокрильцю

Більше записів