Древослів

Словник Української Мови

білокрівець

[bilokriʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Учасник Білої гвардії — військового формування, що воювало проти більшовиків під час Громадянської війни в Росії (1917–1923 роки).

  2. (Історія) –

    У широкому, переносному значенні — прибічник контрреволюційних, монархічних сил; ворог радянської влади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білокрівець, р. білокрівця, д. білокрівцеві, з. білокрівець, о. білокрівцем, м. білокрівцеві, к. білокрівцю

Більше записів